Завершився перший тур конкурсу

1 березня в Україні стартував щорічний Всеукраїнський конкурс «Кращий державний службовець». Перший тур його проходив у березні-квітні поточного року. Учасники конкурсу — начальники, спеціалісти відділів, управлінь РДА — працювали над підвищенням кваліфікації, детальним вивченням положень Конституції України, законодавства про державну службу з урахуванням специфіки функціональних повноважень державних органів. При підбитті підсумків враховувалися також вміння працювати з діловими паперами, користуватися персональним комп’ютером. Визначення переможців проходило в двох номінаціях. В першій «Кращий керівник» перемогла С. І. Сословська — начальник відділу освіти райдержадміністрації. В номінації «Кращий спеціаліст» перемога дісталась А. В. Ніколайчуку — головному спеціалісту відділу освіти райдержадміністрації. Ці державні службовці візьмуть участь у другому турі конкурсу, який триватиме в травні-червні на базі центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади в м. Житомирі.

Алла Мушинська,
головний спеціаліст відділу організаційної та кадрової роботи апарату райдержадміністрації

Read Full Post »

Так вирішуються проблеми благоустрою

21 квітня голова обласної ради Й. А. Запаловський та перший заступник голови обласної державної адміністрації М. М. Олещенко побували в Івниці, де провели нараду по благоустрою. Зокрема, йшла мова про те, що заплановані роботи виконано, а автозупинку, яку намічали побудувати до Дня Перемоги, завершують облаштовувати. Було відмічено, що на сільських вулицях чисто, прибрано в парку, ліквідовано стихійні сміттєзвалища. Виступаючі Й. А. Запаловський, М. М. Олещенко та голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур, подякували всім, хто сприяв оперативному вирішенню проблем благоустрою села. Слід відмітити, що сільський голова Івниці П. П. Кузьменко по-справжньому вболіває за своє село, піклується про його благоустрій. А тому, не гаючи часу, організував прибирання вулиць, задіявши до цієї справи депутатів, сільських активістів, місцевих жителів, зокрема, тих, хто перебуває на обліку в районному центрі зайнятості. Безробітні, які оформлені на громадські роботи, за свою працю одержать гроші, а сільські вулиці, парк, кладовище, де вони працюють, стануть чистими. Активно долучилися до прибирання й учні та вчителі Івницької загальноосвітньої школи, місцеві підприємці, працівники ТОВ «АларітТрейд”. А працівники філії «Андрушівський райавтодор” провели очистку бордюр від землі, зробили ямковий ремонт заасфальтованих вулиць. Роботи по ремонту дороги через греблю та вирубка дерев обабіч під’їзної дороги до села, ще не завершені, там працюють робітники підприємства. Й. А. Запаловський та М. М. Олещенко дали інтерв’ю журналістам обласного телебачення та радіо щодо проведення в області благоустрою, облаштування пам’ятників, кладовищ, щоб гості, які приїдуть на поминальні дні, бачили, що в області, в районах, в кожному селі є влада. М. М. Олещенко наголосив, що, як депутат обласної ради, часто буває в селах Андрушівського району, добре знає проблеми, допомагає їх вирішувати. В даний час проводяться роботи з газифікації Волиці, виготовляється проектно-кошторисна документація для газифікації Корчмищ, Степка, Волиці, буде проведено повну реконструкцію очисних споруд в м. Андрушівка. Йшла мова й про те, що в цей день депутати всіх рівнів працюють у своїх виборчих округах.

Марія ОЛЕКСЮК

Read Full Post »

Що таке мобільний Інтернет 3G?

В Україні зростає кількість операторів, які пропонують клієнтам послуги зв’язку нового покоління.

3G — комунікаційна система нового покоління, що дозволяє налагодити високошвидкісний зв’язок через Інтернет, відкриваючи, таким чином, широкий доступ до мультимедійного контенту всесвітньої мережі у будь-який момент часу та у будь-якому місці. Причому швидкість комунікації і якість зв’язку відповідають виділеній лінії.Мобільні телефони третього покоління 3G дають змогу використовувати відеозв’язок, голосову пошту, проводити відео-конференції, а також переглядати онлайнове відео з Інтернету у реальному часі.

Ще рік тому в Україні діяв тільки один оператор, що надавав користувачам послуги 3G, тому у прихильників інноваційних мобільних інтернет-технологій фактично не було з чого обирати. Станом на сьогодні ми маємо вже три компанії, що забезпечують українських споживачів такими послугами, при цьому одна з них — компанія стаціонарного зв’язку. І ще два оператори чекають на отримання ліцензій на використання 3G-послуг вже у найближчому майбутньому.
На Українському ринку зростаючими темпами іде вперед Інтертелеком.

Про компанію Інтертелеком

Інтертелеком — перший національний CDMA оператор.

Ми надаємо послуги місцевого і мобільного зв’язку стандарту CDMA, а також безпровідного доступу в Інтернет у 21 регіоні України.

Ми готові запропонувати Вам більше, ніж інші оператори.

Наша місія

Забезпечувати свободу комунікацій між людьми, роблячи життя яскравим і вільним у часі та просторі.

«Інтертелеком» — правильний вибір!

Компанія «Інтертелеком» надає якісний, доступний, екологічно безпечний і конфіденційний зв’язок. Унікальною пропозицією компанії є можливість одночасного надання абонентам прямого міського та мобільного номерів.

Важливі переваги стандарту CDMA, на базі якого працює компанія «Інтертелеком» — якість зв’язку, безпечність для здоров’я людей та висока конфіденційність зв’язку.

Завдяки стандарту CDMA, Ви можете забути про шуми, перешкоди, зникнення слів і цілих фраз під час Вашої розмови по телефону. Ваш голос буде звучати однаково чисто — де б Ви не перебували — у підвальному приміщенні, ліфті або за містом.

Телефони стандарту CDMA безпечні для здоров’я, бо використовують більш низьку частоту і набагато меншу потужність радіочастотного випромінювання. Завдяки сигналу низької інтенсивності, сумарний рівень електромагнітного випромінювання набагато нижчий, ніж в інших стандартах.

Принцип кодового розділення забезпечує особливо високий захист від несанкціонованого доступу. Унікальний стандарт, раніше використовуваний тільки військовими, що одержав у них широке визнання, тепер доступний також і для комерційної експлуатації і здатен забезпечити конфіденційність Ваших ділових переговорів, захистити від несанкціонованого прослуховування.

Також з допомогою стандарту CDMA, «Інтертелеком» телефонізував значну кількість сільських і віддалених районів, що раніше не мали доступу до телекомунікацій і Інтернету, у які неможливо прокласти кабель.

З нами Ви, маючи прямий номер свого міста або регіону, можете вільно пересуватися у зоні покриття мережі «Інтертелеком» без додаткових налаштувань телефону і без зміни тарифів. Ви будете як удома у будь-якому куточку мережі покриття «Інтертелеком».

Змінюєте Ви місце проживання або переїжджаєте до нового офісу — прямий міський номер завжди залишається з Вами. Вас не сковують кабелі і дроти, Ви не прив’язані до робочого місця чи дому.

Сучасне життя динамічне і активне, і CDMA — зв’язок, що повністю відповідає йому.

Read Full Post »

Чорнобильська пам’ять усе зберігає

Важко переживати сумні урочистості, такі, приміром, які відбулися минулого вівторка в районному будинку культури і були присвячені 25-річчю Чорнобильської трагедії.
У залі — учасники ліквідації на ЧАЕС, члени сімей загиблих ліквідаторів, сьогоднішні працівники пожежно-рятувальної служби, представники влади, громадськості.
На цей раз сцену прикрасили не живі квіти, а вінки, які згодом лягли до пам’ятника жертвам Чорнобильського лиха. А до присутніх долинають пророчі слова з Біблії про зорю Полинь-Чорну, що впала з неба на ріки і водні джерела, від чого вода в них згіркла і отруїлося нею багато людей. На біду пророцтво те збулося чверть століття тому у Чорнобилі, де сталася найбільша у світі техногенна катастрофа — вибухнув четвертий реактор. Серед тих, хто, ризикуючи власним життям і здоров’ям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, були посланці з нашого району. Чотирнадцять з них не дожили до цієї дати. Це Ю. П. Колосов, С. В. Пастовенський, Ф. Л. Осіпчук, О. Л. Котвицький, А. П. Захожий, В. М. Студенніков, П. М. Довгий, Є. М. Свєтлов, М. Г. Лещенко, Д. Я. Рудюк, П. Є. Вовченко, М. М. Дацюк, С. І. Кнопко, М. П. Петрук. І досі тужить по них скорботна земля, а присутні в залі схилили голови у хвилині мовчання. До учасників зібрання звернулися голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур та голова районної ради О. В. Мельник, які після теплих побажань міцного здоров’я, благополуччя усім присутнім, вручили ліквідаторам грамоти та грошову допомогу. Голова ветеранської ради пожежників, начальник ППЧ-41 В. С. Штукований також вітав ліквідаторів і вручив їм відзнаки — пам’ятні медалі до 25-річчя Чорнобильської трагедії. Чорнобиль переламав тисячі людських доль. Люди покидали рідні місця, відступаючи під натиском невидимого і страшного ворога — радіації, від якої захлиналися найпотужніші дозиметри. Постраждалих пригрівали родичі, знайомі, чужі люди — спеціального житла для відселень не було — хто міг передбачити таку гігантську катастрофу?! Лише в 1992-ому у Бровках Перших нашого району в будинках для чорнобильців з’явилися перші новосели-переселенці. Серед них була і Т. П. Думинська — директор Бровківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Із сльозами на очах жінка розповідала, як її односельці приживалися на андрушівській землі, що тепер вже стала рідною для них. Присутні в залі щирими оплесками нагороджували декламаторів, співаків, танцюристів, які своїми виступами утверджували перемогу життя над найстрашнішими випробуваннями долі. Аплодисменти, квіти — цілком заслужена нагорода аматорським талантам, які розвіювали тугу, вселяли надію, тішили серце, допомагали загоювати душевні і фізичні рани. Присутні ще раз високо оцінили виступ народного ансамблю пісні і танцю «Криниченька». Одним словом, у програму вклали талант, душу і любов до глядача учасники художньої самодіяльності районного будинку культури, вихованці школи мистецтв. Після урочистостей ліквідатори-пожежні відвідали могили померлих побратимів, сфотографувалися біля пам’ятної стели. Чорнобильська пам’ять усе зберігає, бо дорогою ціною заплачено за чиїсь великі помилки. Нехай вони не повторяться ніколи!

Лідія Наконечна

Read Full Post »

Заради життя на землі

Напередодні 25-ї річниці з дня аварії на Чорнобильській АЕС голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур, голова районної ради О. В. Мельник, працівник управління праці і соціального захисту С. В. Койда відвідали сім’ї тих, хто в лиху годину біди став на двобій зі смертельною ядерною загрозою. Ціною власного життя вони захистили нас від впливу атома, що вийшов з-під контролю. Керівники району цікавилися умовами життя родин чорнобильців-ліквідаторів, їх проблемами, аби люди відчули, що не залишені напризволяще державою.

О. В. Мельник, С. В. Койда, Б. В. Мазур вручили продуктовий пакет та грошову допомогу В. І. Осіпчук (в центрі) — дружині ліквідатора ІІ категорії Осіпчука Федора Лазаровича, який пішов із життя 21 рік тому, чесно виконавши свій громадянський обов’язок.

Валентина Василюк

Read Full Post »

ПП «Лівінський» постійно реалізує

ПП «Лівінський» постійно реалізує прогони, штахети, стовпчики огорожі, дошку, брус будівельний різних розмірів, дошку столярну, вагонку хвойну, липову, вільхову, вагонку-блокхаус. Можлива доставка.
Тел.: 04136-9-48-01; 9-42-16; 067-410-04-70.

Read Full Post »

Виїзний прийом громадян

Згідно з рішенням четвертої сесії Житомирської обласної ради шостого скликання «Про єдиний День депутата”, 21 квітня депутати місцевих рад усіх рівнів провели виїзні прийоми громадян у своїх виборчих округах та за місцем проживання виборців.
В цей день голова Житомирської обласної ради Й. А. Запаловський побував у Старій Котельні. Разом з головою Андрушівської районної ради О. В. Мельником, заступником голови районної ради В. Б. Шпаківським Йосип Антонович відвідав дільничну лікарню, сільську гімназію, дитячий садочок «Колосок”, а в кабінеті сільського голови провів прийом громадян. Так, жителька села Фещенко Л. І. звернулася до голови облради з проханням допомогти у вирішенні питання ліквідації старих дерев. Щоб оперативно вирішити проблему, Й. А. Запаловський по телефону зв’язався з начальником Андрушівського РЕМ М. В. Яринчиним, просив допомогти Лідії Іванівні позбутися тих небезпечних дерев. Було вирішено, що голова районної ради О. В. Мельник та сільський голова В. М. Бондарчук візьмуть це питання на контроль і найближчим часом воно буде вирішене. На прийомі побувала також Л. С. Зарудяна, а в дільничній лікарні Й. А. Запаловський спілкувався з лікарями В. А. Хоменком, Л. В. Барабаш, жителями села, що проходять лікування. Обіцяв допомогти у вирішенні питання заміни в приміщенні лікарні старих дерев’яних вікон на склопакети. Повідомив, що досвід Житомирської області щодо роботи Лікарняної каси, вивчається в окремих областях України й там запроваджуватиметься. Розповів, що всі депутати обласної ради працюють злагоджено, немає ніякого протистояння між різними політичними силами. Ось і на останній сесії було розглянуто 84 питання, по яких прийнято відповідні рішення. Заступник директора Старокотельнянської сільської гімназії Е. В. Бондарчук звернулася до Йосипа Антоновича з проханням допомогти у придбанні комп’ютерного класу, а в дитячому садочку голова обласної ради спілкувався з малюками та їх вихователями. Зрозуміло, що в Старій Котельні, як і в кожному селі області, немало проблем, а тому депутати місцевої ради, сільський голова, всі жителі в міру можливостей вирішують їх. Так, на кладовищі в с. Старосілля зрізають дерева, що віджили свій вік, проводять прибирання вулиць. Тут скрізь побілено, чисто. Старокотельнянці дякували Й. А. Запаловському за те, що знайшов час побувати в їх селі, бо вже й пригадати не могли, коли голова Житомирської обласної ради приїздив у Стару Котельню.

Марія ОЛЕКСЮК

Read Full Post »

І на Чорнобиль журавлі летіли…

26 квітня — День Чорнобильської трагедії

Летіли… Тієї зловісної весни 1986-го. Та щось сталося з рідним краєм, бо зустрів їх смутком і Чорнобильською бідою. Це ж потрібно було отій чорній зірці впасти біля самісінького серця України, аби отруїти радіоактивним злом і землю, і воду, кинути в душі і долі людські стільки горя, журби й безнадії, перетворити квітучі села в безлюдну пустку, яку стали називати коротко і страшно — зона відчуження… Гнані страхом невидимої загрози лишали люди, а з ними й лелеки, обжиті місця і селилися, хто де. А в снах бачили постійно ту землю, де народилися, де навіки лишили батьків, дідів, прадідів… А туди, в зону лиха, з усіх кінців зліталися інші соколята, аби зарадити біді, зупинити її навіть ціною власного життя — ліквідатори. Чимало побувало там і наших земляків, серед них — Валерій Владиславович Стоцький.
Тоді, в 1986-му, він працював заступником директора райсільгосптехніки з механізації тваринницьких ферм. Як офіцер запасу через військкомат був відправлений на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Навіть думка не промайнула, аби якось відкрутитися. «А хто, як не ми? — відповів стиха, але так впевнено і твердо мій співрозмовник. — Комусь потрібно було захищати від лиха свою землю, сім’ю, дружину, дітей, а, значить, і всю Україну. Тому й стали на двобій з чорнобильською бідою і я, і тисячі таких, як я». Бачила, як боляче згадувати цьому привітному, сивочолому чоловіку все пережите… З голубих аж синіми стали його очі з вологим полиском. Із серпня по 15 грудня 1986 р. був В. В. Стоцький в небезпечній зоні. Спочатку їх військова частина базувалася в лісі поблизу села Термахівка Іванківського району Київської області. Вони, близько 700 чоловік, жили в наметовому таборі, а поряд — колючий дріт, бо зона. Бригада, яку він очолював, розширювала дорогу від атомної електростанції до с. Копачі (6 км), куди спецтехнікою підвозили бетон, залізні конструкції, які перевантажували на інші техзасоби і доставляли до зловісного четвертого реактора, аби заховати його під бетонним саркофагом, щоб не дихав смертю. — Працювали в респіраторах, у кожного прикріплений спеціальний накопичувач, з допомогою якого вимірювали рівень радіації, що отримували, аби не переборщити з допустимою дозою, — згадує В. В. Стоцький. — Тут працював я 15 діб. Не дозволяв довше бути рівень радіації. Довелося побувати і майже біля самого 4 енергоблока, де дозиметр аж «зашкалював». Відбував вахту Валерій Владиславович і в Прип’яті — містечку енергетиків-атомників, де знімали верхній забруднений шар грунту і схороняли його в бурти під накриття, поки ним не займуться хіміки. Потім був Чорнобиль, Зелений мис… — Якими є Ваші спогади про Чорнобиль? — Болючими. — Чи стирає їх час? — Він іноді лікує, але не таке. Цього забути не можна: ні сплюндровану атомом землю, ні рудий ліс, що стояв зловісною мертвою стіною. Ми розуміли, що підступна радіація підточує сили кожного, але чесно виконували свій обов’язок. — Що додавало сил Вам там, на Чорнобильській передовій? — Любов до своєї землі, своєї родини, підтримка близьких. Ми не відчували себе приреченими, як і ті пожежники, що гасили смертельний ядерний вогонь. Пам’ятаю, як приїхали з концертом Алла Пугачова і Борис Мойсеєв зі своєю групою. Виступали в пристосованому літньому кінотеатрі. Це для нас було свіжим ковтком повітря… Співала Пугачова довго, роздавала автографи. Ми тоді були потрібні країні. — А що ж тепер? — Тепер маю статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалід ІІ групи, працюю головним інженером в КП «Комсервіс». Маю двох дорослих дітей, двох внуків. Є для кого жити. От тільки б здоров’я… А ще боляче, що залишилися ми незахищені державою. Є закони, які надають пільги, шкода лише, що більшість з них так і залишається на папері. А на ділі — навіть відповідну пенсію, гарантовану законом, доводиться відстоювати в судах. Чорнобиль назавжди залишиться нашою біллю. Молимо Бога, аби все це, як і японська «Фокусіма-1», ніколи не повторилося.

Валентина Василюк
andrushevka.pp.ua

Read Full Post »

Продається будинок в центрі м. Андрушівка

Продається будинок в центрі м. Андрушівка з усіма зручностями по вул. Гагаріна. Тел.: 2-28-87, 098-270-39-34.

Read Full Post »

В ПП «Імпак» сіють, садять і будують

А на території господарства та в приміщенні, де зберігаються овочі, в тому числі й картопля, кипить робота. Її вистачало тут і взимку, бо ж на зберігання було закладено немало картоплі, моркви, столових буряків. У кожному блоці овочесховища підтримують таку температуру повітря, яка є найбільш оптимальною для картоплі, інших овочів. Ще з перших днів весни тут продають насіннєву картоплю. Найбільшим попитом користуються такі популярні сорти, як Беллароса, Вінета, Фінка та ін. Заступник директора сільгосппідприємства В. М. Добровінський розповідає, що сорти насіннєвої картоплі купують у них не лише аграрії з різних районів нашої області, а й з інших областей України, з Білорусії. Ціна доступна навіть для тих господарств, які починають розвиватися. Купують насіння і приватні господарі. Приємно, що нею будуть засаджені поля в різних куточках України. І дай, Бог, щоб там вона вродила рясно та зібрали її вчасно. В овочесховищі працюють жителі Гальчина, Забари, Лісівки, Андрушівки, Малих Мошківець, Нехворощі, Червоного, які перебирають картоплю. Робота в них не стільки цікава, як відповідальна, за неї й виплачують зарплату завжди своєчасно, тому плинність кадрів незначна. Володимир Миколайович розповідає, що на підприємстві працює багато добросовісних й ініціативних трударів, які вболівають за доручену ділянку роботи, а з роками вони набувають ще більшого досвіду, стають справжніми майстрами своєї справи. Гарної думки мій співрозмовник про всіх, хто трудиться на підприємстві, а тут майже шістдесят чоловік працює постійно, є й багато сезонних робітників, які трудяться тут влітку та восени. На подвір’ї підприємства височіють контейнери, в яких взимку зберігалися картопля та овочі. А нині вони вже відремонтовані й підготовлені для врожаю 2010 року. І в овочесховищі, і у дворі курсують автокари, виконуючи необхідну роботу. Я поцікавилася у заступника директора й тим, які роботи проводяться на полі в даний час. Ось що він мені розповів: — Господарство має близько 3000 га землі, а тому роботи вистачає. Ми вже провели стовідсоткове підживлення озимини, вчасно закрили на полях вологу. Завершується сівба ярих зернових. Маємо 220 га пшениці, 350 га ячменю, 500 га люпину. Сподіваємося у найкоротші агротехнічні строки посадити 600 га картоплі, посіяти 40 га моркви та 15 — столових буряків. Під цибулю відведено 15 гектарів поля. Можу з певністю сказати, що всі роботи будуть виконані у стислі агротехнічні строки, бо цього вимагає сучасна система землеробства. Звичайно, у сільському господарстві, а особливо у землеробстві, не буває все гладко, бо багато залежить від погодніх умов. Восени минулого року у ПП «Імпак” було посіяно 980 гектарів озимої пшениці та 800 га ріпаку. На жаль, весь ріпак пропав. Зараз ці площі пересіваємо ячменем та люпином. Сергій Васильович Маліновський — сучасний керівник-аграрій, він тільки за прогресивні технології, які хоч і дорогі, але з часом окупляються. Проте це вже тема окремої розмови. А поки що скажемо, що ПП «Імпак” — це сучасне аграрне підприємство, куди за досвідом їдуть господарники з інших областей України. На базі «Імпаку” часто проводяться семінари-практикуми з овочівництва, з підприємством тісно співпрацює німецька фірма «Європлант”. У господарстві, яке спеціалізується на вирощуванні картоплі та овочів, щороку з’являється нова сучасна сільськогосподарська техніка. Слід віддати належне механізаторам, які добросовісно експлуатують та ремонтують всю техніку, вболівають за майбутній урожай. Нещодавно на території господарства розпочалися роботи по реконструкції та добудові приміщення, де планують до серпня цього року облаштувати нову лінію для фасування та переробки овочів.

Марія ОЛЕКСЮК

Read Full Post »